Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 5004/1671/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.,суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року Господарського суду Волинської області від 15.10.2013 рокуу справі№ 5004/1671/12за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Флавія" Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш"пробанкрутство за участю представників сторін: від ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Міщенко С.Г., від ТОВ "Динеро-Капітал" - Губар В.Є.

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 5004/1671/12 порушено за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флавія" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" ухвалою господарського суду Волинської області від 02.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.01.2013 року, (суддя Слободян П. Р.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року (колегія суддів: головуючий Бригінець Л. М., судді: Демидюк О. О., Огороднік К. М.), припинено процедуру розпорядження майном, введено процедури санації та призначено керуючим санацією Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" арбітражного керуючого Сисуна О. І.

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" не погодилось з вищезазначеними рішеннями та звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить скасувати вказані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені клопотання про перехід до процедури санації. В обґрунтування касаційної скарги стверджує про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.01.2013 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флавія", порушено провадження у справі №5004/1671/12 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш", м. Ковель призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сисуна О. І.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.01.2013 року визнано вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Флавія" в розмірі 354449,56грн.

В газеті "Урядовий кур'єр" № 22 від 02.02.2013 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Ковельсільмаш".

Реєстр вимог кредиторів боржника у даній справі затверджено ухвалою господарського суду від 21.05.2013 року.

16.07.2013 року судом продовжено строк процедури розпорядження майном боржника - Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" та повноваження арбітражного керуючого - розпорядника майна Сисуна О. І. до 02.10.2013 року.

26.09.2013 року комітетом кредиторів ПАТ "Ковельсільмаш" заслухано звіт розпорядника майна та прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення процедури розпорядження майном ПАТ "Ковельсільмаш", припинення повноважень розпорядника майна боржника Сисуна О.І., введення процедури санації боржника - ПАТ "Ковельсільмаш" та призначення керуючим санацією ПАТ "Ковельсільмаш" арбітражного керуючого Сисуна О. І., що підтверджується протоколом комітету кредиторів від 26.09.2013 року.

Згідно з ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Згідно зі статтею 1 Закону, санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника; ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. Комітет кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника. Кандидатури керуючого санацією та інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів, представником органу, уповноваженого управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету кредиторів та (або) інвесторів. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи, відсутність відомості про можливість укладення мирової угоди між боржником та кредитором, звіт розпорядника майна боржника, аналіз господарської та інвестиційної діяльності боржника та враховуючи рішення комітету кредиторів, викладені вимоги спеціального Закону, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доцільність введення процедури санації боржника з метою погашення заборгованості перед кредиторами та відновлення платоспроможності боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з правильністю висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не вбачає підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року та ухвали господарського суду Волинської області від 15.10.2013 року у справі № 5004/1671/12, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року та ухвалу господарського суду Волинської області від 15.10.2013 року у справі № 5004/1671/12 залишити без змін.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич